Земельна реформа

 До уваги сільгоспвиробників, власників землі та землекористувачів!

Управління Держкомзему у Ківерцівському районі Волинській області повідомляє, що з 01.01.2012 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» від 04.06.2009 № 1443-VI , відповідно до якого вносяться істотні зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, закони України «Про охорону земель», «Про землеустрій».

Вищезазначені зміни передбачають використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виключно відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. На період до 1 січня 2015 року ці вимоги поширюються лише на тих  власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:

а) розміщення виробничих будівель і споруд;

б) організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;

в) визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

г) складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

ґ) проектування полів сівозміни;

д) розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

е) перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Звертаємо вашу увагу на те, що  статтею 55 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» (із змінами, що вносяться), передбачається притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з накладанням штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з відхиленням від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою з накладанням штрафу на громадян від 5 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою своєчасного замовлення складання вищезазначених проектів землеустрою, що дозволить в подальшому використовувати сільськогосподарські угіддя відповідно до вимог діючої законодавчої та нормативної бази із збереженням та підвищенням їх родючості управління надає перелік землевпорядних підприємств, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт:

- державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (43021, м.Луцьк, вул.Винниченка, 63);

 - Волинська філія державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (43016, м.Луцьк, вул.Ковельська, 22)

Більш детальну інформацію по землевпорядних підприємствах можна одержати на сайті головного управління Держкомзему у Волинській області (43021, м.Луцьк, вул.Винниченка, 67).

 Інформаційний лист щодо проекту Закону України "Про Державний земельний кадастр"

 ПРЕС-РЕЛІЗ Створення державного земельного кадастру як складової земельної реформи

 Для запуску кадастру в 2012 році по всій Україні необхідно продовження Світовим банком терміну дії Проекту «Видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру.

Для завершення роботи зі створення в Україні Державного земельного кадастру в 2012 році необхідно продовження Світовим банком терміну дії Проекту

«Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», а також ухвалення підзаконних актів, які «активують» ухвалений влітку 2011 року закон «Про державний земельний кадастр».

Основне навантаження зі створення державного земельного кадастру – його картографічної основи та автоматизованої системи ведення, - лежить саме на Проекті, термін дії якого завершується у червні 2012 року. «Без цього Проекту кадастр в Україні створений не був би».

На сьогодні вже практично завершено створення сучасної картографічної бази державного земельного кадастру, яка є єдино можливою основою для відображення з необхідною точністю кордонів понад 13 мільйонів земельних ділянок. Так, повністю завершено суцільну аерофотозйомку території України в масштабі 1:25000, та планово звершується зйомка населених пунктів – роботи у масштабах 1:10000, 1:5000 та 1:2000 виконано на 80%. Втім, створення кінцевого продукту – індексних кадастрових карт територій областей – гальмується невизначеністю кордонів окремих з них, зокрема, Одеської, Миколаївської, Херсонської та інших.

«Ця проблема відома давно. Причина – у відсутності законодавства у сфері адміністративно-територіального устрою. На сьогодні межі областей визначені на дрібномасштабних картах зразка 70-80-х років, а цієї точності недостатньо для кадастру. Тож коли виникла необхідність визначити ці межі на кадастрових картах,  питання міжобласних кордонів, як і меж районів та міст, стало конфліктним».

Друга важлива складова системи державного земельного кадастру – автоматизована система його ведення. Це програмно-апаратний комплекс, який включає розробку програмного забезпечення, налагодження каналів зв’язку, енергозабезпечення, створення комплексної системи захисту інформації, налагодження багаторівневої системи введення та перевірки інформації («центр-область-район») і, нарешті, навчання персоналу по всій вертикалі, який відповідатиме за її функціонування.

«Програмне забезпечення розроблене, успішно тестоване в пілотному режимі у Вінницькій та Харківській областях. Щоб запустити його в межах всієї країни, необхідно: розгорнути близько 700 регіональних офісів, провести навчання близько 2 тисяч фахівців, які працюватимуть в них, запустити систему захисту інформації, а також головне – ухвалити підзаконні акти до закону «Про державний земельний кадастр», які б визначили, хто саме і як саме вестиме кадастр».. Він наголошує, що саме цими актами має бути врегульовано детальну процедуру ведення кадастру, яку необхідно автоматизувати, а також процедуру обміну інформацією між земельно-кадастровою та іншими реєстраційними системами, - зокрема, реєстрації прав на нерухоме майно, за яку відповідає Мінюст. 

Оцінюючи час, необхідний для завершення робіт на це потрібно шість місяців. «У випадку, якщо дія Проекту завершиться 30 червня 2012 року, як це передбачається, існують ризики, що роботи завершені не будуть, результати, напрацьовані протягом цих років, втрачені, і таким чином в найближчі роки Україна не матиме повноцінного державного земельного кадастру, а, отже, і основи для гарантування прав власності на землю своїм громадянам».

Україна звернулася до Світового банку із проханням про продовження терміну дії Проекту.

Проект реалізується з 2004 року. Попри те, що Україна взяла позику під створення єдиної системи реєстрації прав і 2004 року ухвалила відповідний закон, який відносив її ведення до компетенції Держкомзему, закон так і не був введений у дію. До 2011-го відбувалися дискусії, які звершилися розчленуванням системи між двома відомствами, Мінюстом та Держземагентством: на реєстрацію прав на нерухоме майно та державний земельний кадастр. За період його реалізації 3 рази проводилася реструктуризація центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів і 6 разів змінювалося його керівництво.

- Як захищатиметься інформація в кадастрі? Чи не зможе хтось змінити там наприклад, імена власників, розміри ділянки?

-    Захист інформації при веденні Державного земельного кадастру є одним із основних завдань адміністратора Автоматизованої системи Державного земельного кадастру (АС ДЗК). Сподіваюсь, що саме наше підприємство залишатиметься адміністратором системи. Наразі ми передбачаємо захист інформації у трьох напрямках.

По-перше – це забезпечення конфіденційності інформації, тобто захист від несанкціонованого доступу, насамперед – до персональних даних фізичних осіб – власників земельних ділянок, а також інформації з обмеженим доступом (окремі показники державної геодезичної мережі, інженерні характеристики місцевості і об’єктів оборонного значення).

По-друге – це захист інформації, що зберігається у базі даних АС ДЗК, від несанкціонованого внесення, підміни, знищення або спотворення.

По-третє – це захист системи від збоїв та зупинок, підтримка системи в постійному працездатному стані, що дуже важливо для безперервного функціонування Державного земельного кадастру.

Для того, щоб виконувати ці завдання, у Центрі ДЗК створено організаційну вертикаль служб захисту інформації – центральної та у філіях. Головне призначення цих служб – забезпечити функціонування та постійну модернізацію комплексної системи захисту інформації АС ДЗК.

-    Що саме вони роблять для захисту кадастрової інформації?

-    Якщо говорити з точки зору програмних та технічних засобів, то служби захисту інформації відповідають за те, щоб інформація, яка передається між елементами системи, розміщеними в різних регіонах, була зашифрована; щоб була чітка маршрутизація її руху та не було змоги передавати та приймати інформацію стороннім вузлам; щоб відбувалося резервне копіювання даних та забезпечення резервних маршрутів обміну інформацією. Також служба захисту інформації забезпечує жорстку ідентифікацію користувачів та їх розподіл за правами. Тобто, одні з них можуть вводити інформацію, інші – тільки переглядати, третя група – виключно обробляти статистичну інформацію без доступу до персональних даних тощо.

-    А якщо «полетить» сервер?

-    Паралельно від основного створюється резервний сервер. Він, у випадку потреби, візьме на себе все навантаження. Програмно-технічна складова систем захисту постійно вдосконалюється. Для цього використовуються новітні апаратно-програмні засоби, що розробляються та закуповуються у рамках проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру».

-    Чи матимуть представники служби захисту інформації якийсь вплив на реєстраторів, щоб ті з якихось певних мотивів не спотворили інформацію при внесенні в кадастр?

-    Ні. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється. До того, хочу нагадати, що Державний кадастровий адміністратор нестиме персональну відповідальність за виконання своїх обов’язків. У випадку навмисного спотворення інформації він нестиме не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність.

 Микола Присяжнюк: «У 2012 році всі стратегічні нормативно-правові акти будуть обговорюватись з представниками міжнародного експертного середовища»

У цьому році Україна продовжить свій курс на системне реформування аграрного сектору. Напрацювання нормативно-правової бази здійснюватиметься згідно міжнародних стандартів та вимог євроспільноти. Одним з ключових аспектів у контексті здійснення земельної реформи  буде прийняття закону «Про ринок земель». Для того, щоб земельна реформа запрацювала повноцінно, планується прийняти ряд нормативно-правових актів, які будуть винесені на обговорення з експертним середовищем, в тому числі – міжнародними фахівцями. Про це, під час засідання Координаційної ради з питань аграрної реформи, поінформував Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.

У цьому році, за його словами, перед відомством стоїть ряд важливих завдань, реалізація яких розпочалася ще в 2011.

«Минулий рік для аграрного сектору України був досить успішним. У 2012 році ми продовжимо здійснювати системні реформи у відповідності до європейських і світових стандартів», - зазначив Микола Присяжнюк.

Разом з тим міністр зауважив, що всі реформи повинні орієнтуватись на результат, який  має бути відчутним для суспільства, для бізнесу, для громадян. «Результат реформ – це не кількість нормативно-правових актів, програм і стратегій, а той позитивний вплив, який має відчути кожна людина. Такий підхід, як ніколи, є показовим для аграрного сектору. Оскільки наші реформи має відчути на собі українська сільська громада», - сказав Микола Присяжнюк.

Перший крок до стимулювання сільського розвитку закладе земельна реформа. Одне з найголовніших завдань, яке стоїть в цьому році перед відомством – прийняття Верховною Радою Закону «Про ринок земель».

Для повноцінного функціонування ринку земель планується прийняти ряд додаткових законопроектів. Вони в обов’язковому порядку будуть обговорюватися із залученням експертів на засіданнях Координаційної ради.

«Фахові законопроекти, які йдуть від Уряду до Верховної Ради та стосуються аграрного сектору, мають проходити обговорення на Координаційній раді. Ми будемо визначати фахівців та експертів, які супроводжують законопроекти. Лише тоді ми будемо розуміти, що він плавно та погоджено перейшов до Верховної Ради», - додав Микола Присяжнюк.

 Спрощено порядок видачі копій ліцензій певних видів господарської діяльності

На виконання в облдержадміністрацію надійшов Закон України Про внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо порядку видачі копії ліцензій.

Зокрема, стаття 1 названого Закону дає чітке визначення місця провадження фізичною особою-підприємцем господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Стаття 3 передбачає, що засвідчена органом ліцензування копія ліцензії видається ліцензіату-юридичній особі на кожну філію, де відповідний ліцензіат буде провадити зазначений у ліцензії вид господарської діяльності.

І лише у разі створенням ліцензіатом-юридичною особою нової філії, такий ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву відповідного зразка.

Запровадження повноцінного земельного ринку слугуватиме утвердженню на землі реального та ефективного господаря.  Про це заявив Президент України Віктор Янукович під час виступу на Міжнародній інвестиційній конференції у Києві. «Земельна реформа має відкрити шлях до модернізації виробництва, що, у свою чергу, повною мірою розкриє потенціал аграрного сектора економіки України та дозволить нашій державі відігравати визначальну роль у вирішенні глобального питання забезпечення продовольством населення», - зазначив Глава держави.

Віктор Янукович висловив переконання, що ринок земель сільгосппризначення також дасть змогу задіяти на повну потужність механізм іпотечного кредитування – він дозволить залучати довгострокові кошти для фінансування впровадження у виробництво нових технологій, створення на селі нових робочих місць.

 «Це той шлях, який дає можливість використовувати наші традиційні конкурентні переваги на новітніх інноваційних засадах, модернізувати нашу економіку, збільшувати обсяги ВВП», – наголосив Президент

 ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ВЛАСНИКУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ЧАСТКИ (ПАЮ)

У ході всенародного обговорення проекту Закону України “Про ринок земель” надійшло декілька тисяч пропозицій до положень законопроекту від  власників  паїв, фермерів, сільгосптоваровиробників, професійних незалежних громадських організацій, експертів, Усі вони були ретельно проаналізовані. Думка громадськості  надзвичайно важлива і буде врахована в роботі щодо удосконалення законодавчого акта.

В основному, пропозиції зводилися до того, щоб земля не продавалася іноземцям, щоб ринок був регульований з боку держави.

Громадяни пропонують зменшити граничну максимальну площу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи до 100 – 500 гектарів. Під час дебатів на нещодавньому засіданні  профільного комітети народні обранці дійшли висновку, що пропозиція слушна і один власник  та  члени  його  родини зможуть  мати  у своєму володінні значно менше, ніж 2100 гектарів.

Привертають також увагу пропозиції щодо кола покупців сільськогосподарських земель. Зокрема, сільгоспвиробники Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей та Автономної Республіки Крим запропонували до набувачів сільськогосподарських земель включити юридичних осіб.

- Однак така позиція суперечить вимогам фермерів, власників паїв, які категорично виступають  проти продажу земель сільгосппризначення іноземцям, олігархам, юридичним  особам з метою недопущення їх на ринок земель. Адже  дозвіл на придбання землі юридичними особами може  стати таким  собі золотим ключиком, з допомогою якого великий  капітал зможе відкрити скриньку Пандори щодо масштабної скупки та спекуляції землею. Отже парламентарям, власникам паїв усім зацікавленим особам  доведеться шукати компроміс  із цього гострого питання.

Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області, фермери з Вінницької та Запорізької області пропонують встановити черговість переважного права на купівлю земель сільськогосподарського призначення у разі відмови держави від такого права. А ось фермери Луганщини, Миколаївщини, Хмельниччини  та науковці із Сум обґрунтовують свої  пропозиції стосовно того, щоб надати таке переважне право, насамперед, орендарям або власникам сусідніх земельних ділянок. Землевласники з Дніпропетровщини наполягають на тому, щоб надати власнику землі право самому визначати покупця своєї землі. Так що і розробникам закону, і  депутатам  доведеться попрацювати над цією дилемою.

Заборонити змінювати цільове призначення не лише ділянок, що набуваються у власність із земель державної та комунальної власності, а й для наділів, які переходять у власність інших осіб, тобто приватної власності. На цьому  наполягають здебільшого власники  паїв  Луганської, Київської, Запорізької областей.

Ще  більш радикальніші пропозиції надійшли щодо цього положення Закону  від селян з Прикарпаття, які вважають за потрібне запровадити мораторій на здійснення зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Левова частка пропозицій стосовно вимог до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення зводиться до встановлення більш жорстких вимог до покупця землі. Зокрема, сподвижники земельної реформи з Прикарпаття та Луганської області пропонують надати право на купівлю цих земель громадянам, які мають громадянство України не менше 5 років, сільськогосподарську  освіту, досвід роботи на землі та  проживають на селі. А фермери з Миколаївщини надали обґрунтовану пропозицію, в разі реалізації якої землю сільгосппризначення  зможуть  викупити лише ті громадяни, які пропрацювали на землі 5 років і більше. Громади з Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Чернігівщини наполягають на  тому, щоб законодавець додав до цієї норми  ще й вимогу стосовно того, що такі покупці землі мають право на її придбання, якщо вони господарюють  на ній.

Стосовно консолідації земель сільськогосподарського призначення громадяни пропонують, в основному, виділити в окремий закон главу 4 проекту “Консолідація земель сільськогосподарського призначення”.

- Формування єдиних інвестиційно привабливих масивів, зручних для обробки - це нагальна  потреба часу, адже в результаті розпаювання нині сільгоспугіддя нагадують шахівницю, що суттєво заважає налагодити ефективне товарне виробництво на селі, - зазначає з цього приводу Голова Держземагентства Сергій  Тимченко.

Значна кількість пропозицій щодо земельної реформи стосується змін до інших законодавчих актів. Зокрема, йдеться про встановлення обов’язкових внесків до бюджетів сільських (селищних) рад на розвиток соціальної сфери та інфраструктури села у розмірі один відсоток від орендної плати, або від вартості проданої земельної ділянки, або  від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Громадяни, які переймаються долею земельної реформи, пропонують розробникам закону детально виписати положення законодавчого акта, щодо створення Державного земельного (іпотечного) банку. Вони турбуються про те, щоб після його прийняття система кредитування сільгоспвиробника якомога швидше запрацювала.

Так, фермери з Донеччини ведуть мову про  надання економічної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам з боку держави, зокрема шляхом зменшення ставок за кредитними зобов’язаннями до максимальних вісім відсотків передбачити можливість отримання довгострокових (до 20 років) кредитів з відсотковою ставкою до п’яти  відсотків річних для придбання земельних ділянок сільгоспвиробниками. З цього  приводу керівник земельного  відомства Сергій Тимченко неодноразово наголошував, що держава всіляко сприятиме створенню спеціалізованої  фінансової устави для підтримки дрібного та середнього товаровиробника на селі. Вони отримають можливість брати кредити на пільгових умовах для придбання землі та розвитку господарства. Це допоможе, зокрема, фермерам, конкурувати з агрохолдингами.

Змістовні та аргументовані пропозиції щодо надання підтримки фермерським господарствам надіслали Асоціації фермерів Богодухівського району Харківської області та Херсонської області. Вони пропонують безкоштовно передати у власність фермерським господарствам землі, які перебувають у їхньому постійному користуванні. А ось представники Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Полтавської області висловлюють думку стосовно того, щоб надати можливість кожному члену сімейного фермерського господарства безкоштовно отримати 50 га ріллі і 25 га сільськогосподарських угідь із земель запасу та невитребуваних паїв і передбачити механізми фінансової підтримки придбання фермерами землі.

Представники органів місцевого самоврядування Одещини звернулися до розробників закону, законодавців з проханням не менше 30 відсотків державного мита при укладенні цивільно-правових угод спрямовувати до місцевих бюджетів, наприклад, з метою наповнення місцевих бюджетів.

Пропозиції, висловлені до проекту Закону України “Про ринок земель” під час проведення широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії, після узагальнення Держземагентством, були обговорені з народними депутатами України в комітетах Верховної Ради і будуть внесені до Верховної Ради України при підготовці законопроекту до другого читання.