Добровільне об’єднання – законне право громад!

14.08.2015

74 громади для Волині – забагато. Із цим погодилися експерти, про таке говорять політичні противники реформи. І той факт, що 25 червня цього року проект перспективного плану добровільного об’єднання громад схвалили під час 35-ї сесії облради, лише активізувало роботу сільських голів, депутатів усіх рівні та громадськості.

Та спершу – факти. Адмінреформа в Україні стартувала 2 лютого цього року, коли Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Невелика кількість міських та сільських рад в усій державі розпочали роботу. У тому числі й на Волині. Як результат, уже сьогодні, 14 серпня, під час сесії облради розглядатимуть питання про створення 5 об’єднаних громад, котрі встигають 25 жовтня провести вибори на новій основі й отримати повноваження міст обласного значення, відповідні фінансові надходження та чималу відповідальність.

5 травня 2015-го на Волині запрацював Офіс реформ – структура консультаційна, створена з метою проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи у питаннях адмінреформи. Навіщо? Бо у Києві побачили, що самостійно громади не впораються, позаяк із лютого до травня активності не було. Одначе система таки запрацювала. За порівняно короткий час сформували згаданий перспективний план, отримали конкретні результати.

Варто вкотре наголосити: перспективний план, навіть схвалений обласною радою, – то лише проект, своєрідне бачення, якою може бути карта Волині. Адмінреформа триває! В Офісі реформ, облдержадміністрації готові й надалі розглядати пропозиції і, якщо вони конструктивні, підтверджені не просто словами, а реальними фінансовими показниками, виносити на обговорення під час чергових і навіть позачергових (якщо буде потреба і крайня необхідність) сесій облради із метою внесення змін до перспективного плану. Але пропозиції надходять мляво.

Протягом трохи більше 3 місяців роботи експерти Офісу реформ щодня консультують сільських голів телефоном, проводять виїзні зустрічі (майже щодня), залучають до роботи ЗМІ.

У цьому процесі вималювалася кардинально відмінна закономірність позицій. Багаті громади, зокрема довкола Луцька, а також ті, хто межує з Польщею і бачить конкретні результати децентралізації (бо це – реальна, а не паперова відповідальність конкретної людини за конкретну територію і ділянку роботи!) у необхідності такої реформи не сумніваються. Тож, незважаючи на будь-які недоліки та перепони, втілюють її у життя, і головне – розуміють, що взяли у свої руки не тільки гроші, а й важелі впливу.

Є райони, де люди ще досі, очевидно, не позбулися радянського мислення, тому чекають, поки за них усе вирішать, і навіть відверто про це заявляють. Є такі, хто просто не готовий до будь-якої роботи, звик, що держава дає гроші на необхідне, тобто мінімальну зарплату, і боїться навіть подумати, що самому доведеться приймати якісь рішення, а ще гірше – заробляти гроші. Громади, де така позиція сільських голів, досі не виявили жодної ініціативи, навіть після того, як експерти Офісу реформ провели зустрічі.

Іще одне. Було би добре, якби на рівні органів місцевого самоврядування виникало більше ініціативності. Навіть позиція «я проти» у справі реформи подекуди краща, ніж «я почекаю». Також варто розуміти: ініціатива має бути конструктивною. Ось що сказано у законі.

Ст. 2. ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад: «Добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) конституційності та законності;

2) добровільності;

3) економічної ефективності;

4) державної підтримки;

5) повсюдності місцевого самоврядування;

6) прозорості та відкритості;

7) ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ».

Чи це виділене слово найбільше лякає окремих представників органів місцевого самоврядування?

 

Офіс реформ у Волинській області.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю